Явище суперкомпенсації має тимчасовий характер, воно може тривати від кількох годин до кількох діб, час його настання та тривалість залежать від кількох чинників. До них належать хімічна природа речовини, що відновлюється, швидкість її витрачання, швидкість зниження при навантаженні. Речовини, які швидко витрачаються, мають і швидкий період відновлення (креатинфосфат), фаза суперкомпенсації в такому разі буде швидкою, нетривалою.
Для речовин, вміст яких під час роботи знижується повільно (глікоген, білок), характерні повільніші відновлювальні процеси, суперкомпенсація в таких випадках настає пізніше, але має триваліший період перебігу.
Забезпечення організму енергією, будівельними матеріалами, посилення кровообігу значно впливають на тривалість і час настання суперкомпенсації, яка виникає у зв’язку з посиленням продукції гормонів.
Явище суперкомпенсації виникає в організмі у зв’язку з втратами речовин під час тренування та залежить від певних чинників. Серед них можна виділити рівень тренованості та тривалість занять фізичними вправами.
Що вищий рівень тренованості, то важче домогтися появи суперкомпенсації.
Суперкомпенсація речовини виникає лише у разі виконання достатньо великого обсягу вправ, які викликають глибокий зсув у її вмісті (фаза спеціальної адаптації).
При досягненні піку спортивної форми суперкомпенсація практично не спостерігається, тренування можуть лише підтримувати досягнутий рівень (фаза насичення або повної адаптації).
Потім практично неминуче відбувається зниження досягнутого рівня вмісту речовин, що супроводжується зменшенням функціональних можливостей, рівня тренованості (фаза реадаптації). Після відпочинку відновлюється здатність організму відповідати на витрату речовин під час роботи фазою суперкомпенсації, але вже по відношенню до іншого вихідного рівня, як правило, вищого.
За відсутності повторних навантажень або за рідкісних і нетривалих рівень речовин знижується і повертається до вихідного.
За надмірно великих та інтенсивних навантажень відновлювальні процеси уповільнюються, час настання повного відновлення витрачених речовин відсувається, а фаза суперкомпенсації не настає або відбувається вкрай рідко.
Зі збільшенням періоду занять спортом здатність організму до суперкомпенсації зменшується. Це спричинено наростанням біохімічних змін. Також на виникнення фази суперкомпенсації та її тривалість впливає вік тих, хто займається, — що він вищий, то важче її викликати.
Неодмінною умовою прояву суперкомпенсації є збільшення навантажень, оскільки підвищення функціональних можливостей організму вже не може спровокувати процеси, необхідні для настання суперкомпенсації, якщо не відбувається збільшення навантажень. Лише виконання навантажень, граничних для даного рівня тренованості, здатне забезпечити виникнення суперкомпенсації.
Автор: Вячеслав Казанцев
