Явище суперкомпенсації має тимчасовий характер, воно може тривати від кількох годин до кількох діб, час її настання та тривалість залежать від кількох факторів. До них належать хімічна природа відновлюваної речовини, швидкість її витрачання, швидкість зниження під навантаженням. Речовини, які швидко витрачаються, мають і швидкий період відновлення (креатинфосфат), фаза суперкомпенсації у такому випадку буде швидкою, нетривалою.
Для речовин, вміст яких під час роботи знижується повільно (глікоген, білок), характерні повільніші відновлювальні процеси; суперкомпенсація у таких випадках настає пізніше, але має більш тривалий період перебігу.
Забезпечення організму енергією, будівельними матеріалами, посилення кровообігу значно впливають на тривалість і час настання суперкомпенсації, яка виникає у зв’язку з посиленням продукції гормонів.
Явище суперкомпенсації виникає в організмі у зв’язку з втратами речовин під час тренування та залежить від певних факторів. Серед них можна виділити рівень тренованості та тривалість занять фізичними вправами.
Чим вищий рівень тренованості, тим складніше досягти появи суперкомпенсації.
Суперкомпенсація речовини виникає лише у разі виконання достатньо великого обсягу вправ, що викликають глибокий зсув у її вмісті (фаза спеціальної адаптації).
При досягненні піку спортивної форми суперкомпенсація практично не спостерігається; тренування можуть лише підтримувати досягнутий рівень (фаза насичення або повної адаптації).
Потім практично неминуче відбувається зниження досягнутого рівня вмісту речовин, що супроводжується зменшенням функціональних можливостей, рівня тренованості (фаза реадаптації). Після відпочинку відновлюється здатність організму відповідати на витрату речовин під час роботи фазою суперкомпенсації, але вже по відношенню до іншого вихідного рівня, як правило, вищого.
За відсутності повторних навантажень або рідких та нетривалих, рівень речовин знижується та повертається до вихідного.
При надмірно великих та інтенсивних навантаженнях відновлювальні процеси сповільнюються, час настання повного відновлення витрачених речовин відсувається, а фаза суперкомпенсації не настає або відбувається вкрай рідко.
Зі збільшенням періоду занять спортом здатність організму до суперкомпенсації зменшується. Це викликано наростанням біохімічних змін. Також на виникнення фази суперкомпенсації та її тривалість впливає вік займаючих – чим він вищий, тим складніше її викликати.
Обов’язковою умовою прояву суперкомпенсації є збільшення навантажень, оскільки підвищення функціональних можливостей організму вже не може спровокувати процеси, необхідні для настання суперкомпенсації, якщо не відбувається збільшення навантажень. Лише виконання навантажень, граничних для даного рівня тренованості, здатне забезпечити виникнення суперкомпенсації.
Автор: В’ячеслав Казанцев
