Учасниками дослідження були 20 добровольців (зріст = 1,76 ± 0,05м; маса тіла = 78,0 ± 10,7кг; вік = 23,5 ± 2,9років), набраних зі студентів університетів. Учасників розбили на пари залежно від початкових силових показників, а потім випадковим чином розподілили по двох групах. Перша група тренувалася за системою спліт, де кілька вправ виконувалося на певні м’язові групи протягом одного заняття. Кожне тренування складалося з 2-3 вправ на цільову групу м’язів.
Друга група тренувала все тіло за одне тренування, яке включало в себе виконання однієї вправи для кожної із заданих м’язових груп. Період дослідження для обох груп складався з 10-ти тренувальних занять, які виконувалися 3 рази на тиждень.
Учасники проходили перевірку до та після проведення дослідження, яка включала в себе виконання одного повторного максимуму у вправах жим штанги лежачи та присідання зі штангою. Було проведено заміри товщини латерального широкого м’яза стегна, а також м’язів згиначів та розгиначів стегна.
Результати показали значно більше збільшення м’язової товщини згинача стегна у другої групи порівняно з першою. Суттєвих відмінностей у прирості максимальної сили виявлено не було. Отримані дані відзначають потенційно більшу гіпертрофію за частіших тренувань окремо взятої групи м’язів протягом одного тижня.
Джерело: https://journals.lww.com
Переклад та адаптація:В’ячеслав Казанцев
